Вслухаючись у поезії, прочитані учнями Веринського ЗЗСО, переконуємось,що велич, геніальність Тарасового слова не підвладні часу.
Шевченко завжди є і буде святою живильною іскрою любові Божої, і нема у світі такої сили, котра б цю іскру згасила. Особливо у березневі дні, дні пам’яті Шевченка, ця іскра все більше і більше запалює наші серця поетичним словом великого пророка. Воно допомагає нам відкрити його велич у собі, ввібрати її в свою душу.
Я з “Кобзарем”
Йду до Тараса –
Бентежить серце
Кожне слово
І зодягає
У обнову…